Історія. Диски з додатковими матеріалами до фільмів

Відомо, що фільми за мотивами книг про пригоди Гаррі випускалися на фірмових DVD-дисках. При цьому до диску з фільмом додавався диск з додатковими матеріалами. У нашій колекції є 4 таких диска, тому розглянемо тільки їх. Що можна було знайти на таких дисках? Давайте згадувати.

Відразу обмовимося, що власники прав на Гаррі і його друзів забороняють демонструвати відеофрагменти як з самого фільму, так і з дисків додаткових матеріалів. Подякуємо їм за велику любов до любителів творчості Дж. К. Роулінг і продовжимо нашу розповідь.
Кожен такий диск містив два типи матеріалів: для відтворення в DVD-програвачі та за допомогою комп’ютера.

Для DVD-програвача було доступно наступне:
1. Стилізоване під кожен фільм відео-меню.
2. Інтерв’ю з творцями фільму і акторами («наш фільм найкращий, ми всі любимо один одного… тільки продовжуйте купувати наші фільми…» ;-) )
3. Екскурсія одним чи декількома приміщеннями Гоґвортсу або закладами у Гоґсміді чи на Алеї Діагон.
4. Міні-ігри, засновані на запитаннях або на натисканні кнопок на пульті програвача. При перегляді диска за допомогою програмного програвача багато з таких матеріалів стають доступними частково, бо не можна натиснути кнопку на пульті, якого немає.
5. Вирізані при монтажі сцени з фільму.
6. Начерки персонажів або предметів.
7. Розповіді про те, як створювався фільм (найкращий фільм).
Цікава особливість. Диск для першого фільму можна було вивчити тільки виконуючи завдання на уважність і швидкість. Наприклад, потрібно було спочатку знайти в одному з відео ключ. Після цього можна було взяти гроші в Ґрінґотсі та купити деякі речі у магазинах, наприклад, чарівну паличку.
Після покупки чарівної палички ставали доступними матеріали про заклинання та відповідні міні-ігри.
Наступні диски дозволяли відразу отримати доступ до всього вмісту.

Якщо вставити диск до DVD-програвача комп’ютера, то можна було знайти наступне:
1. Демонстраційні версії ігор для комп’ютера (для третьої гри демонстраційна версія не існує, а для другої гри на диску була доступна одна з двох існуючих демонстраційних версій).
2. Дуже прості за структурою і функціями міні-ігри на основі технологій Flash і Director (Shockwave Flash). Грати потрібно було за допомогою веб-браузера або фірмовою оболонки диску.



Починаючи з диска для другого фільму, був доступний додаток про основні події чарівного світу (time.dcr). Нижче ви можете ознайомитися з його версією для четвертого фільму (для третього та четвертого фільмів нічого іншого для комп’ютера не було).


3. Для першого фільму додатково були доступні: поштовий клієнт і створення поштової скриньки на сайті правовласника, демо-версія карткової онлайн-ігри, зберігачі екрану на основі зацикленої анімації, які було дуже складно видалити з системи.
4. На диску до другого фільму були доступні файли у форматі PDF із зображенням деталей для збирання об’ємної моделі Великої зали, а також закладок і лабіринтів.

Дивацтва, помилки і недоробки
Незважаючи на досить цікавий вміст, диски з додатковими матеріалами могли зіпсувати настрій своїм юним користувачам. Як вони могли це зробити? Дуже просто.

1. Для перегляду вмісту диска передбачалося використовувати фірмовий програвач (InterActualPlayer), його встановник зазвичай запускався автоматично (якщо автозапуск не був заборонений налаштуваннями системи). Він являв собою суміш із відеоплеєра та браузера на основі Internet Explorer. Після встановлення та запуску він легко міг показати повідомлення про помилку й відмовитися працювати. Ми не змогли оцінити його переваги ні у середині 2000-х років, ні пізніше. Що робити? Відкривати диск як теку у Провіднику Windows і переглядати кожну теку. Ну а що? Адже ви купили фірмовий DVD ;-)
2. Для відтворення анімації та відеофрагментів була необхідна наявність встановлених у системі Windows (деякі диски функціонували й у MacOS) додаткових компонентів: останніх версій програвачів Flash, Shockwave Flash, QuickTime Player. Якщо в системі їх не було, то на сторінках браузера з’являлося запрошення завантажити їх з офіційних сайтів. А в середині 2000-х це було далеко не завжди можливо, бо підключення до мережі Інтернет було досить дорогим задоволенням.
3. Після відтворення деяких відео з’являлася заставка-нагадування про те, що правовласник дозволяє переглядати вміст диска тільки людині, що купила цей диск. А також тим, хто є його родичами. Не здумайте показувати сусідам, поза вашого будинку ;-) Притому ця заставка нерідко могла «зависнути», чим викликала вельми зрозумілі почуття.
4. Зазвичай всі матеріали для комп’ютера були виключно англійською мовою. Зрідка можна було знайти версії програм французькою або німецькою мовами.
5. Різні відео на одному диску могли мати одну, чотири чи більше звукових доріжок і субтитрів.

Підсумок. Не дивлячись на всі недоліки, матеріали дисків все ж давали глядачеві відчути трохи чарівництва, бо можна було дізнатися щось нове або взяти участь у деяких подіях. А також відчути ефект присутності від екскурсій.


Трохи ностальгував: Alexms69


Додати коментар (відправити сову)

Ваш e-mail не буде опублікований. Обов'язкові поля позначені *

 

1. Якщо ви хочете показати коментар тільки співробітникам сайту - додайте до нього слово "секретище" ;-)
2. Наші смайли (відкриється в новій вкладці)
3. Для додавання картинки в коментар скористайтеся послугами фотохостингу (підійде HTML-код для вставки).
Для розміщення файлу можна використовувати файловий хостинг, наприклад: Google.Drive.